| |
|
|
ДОБРЕ ПРАЦЮВАВ - ВЕСЕЛО ВІДПОЧИВ!
"Старий замок "Паланок"
9-15 серпня 2007 року
Для того, щоб побувати за кордоном і підзаробити
грошенят, необов язково виїжджати на заробітки!
По поверненні з відрядження я зміг поспілкуватись із трьома з
них. Це - змінні майстри Андрій Шут, Олександр Маякін та інструктор
Марина Мотиль.
РОБОТА
- Що Ви робили у Литві?
А.Ш.: - У Клайпеді виготовляють електричні джгути для французького
автомобіля "Рено". Система роботи подібна до тієї, що й на ТОВ
"Ядзакі Україна" в Ужгороді, де випускаємо схемні джгути для автомобілів
"Опель". Додаткового перенавчання проходити не було потрібно.
- Як Вам працювалось на новому робочому місці?
А.Ш.: - Майже так само, як в Ужгороді, - працювалипозмінно.
Різниця тільки в тім, що в литовських колег не враховується обідня
перерва, як у нас, натомість, третя зміна - лише 6,5 годин. Робочий
графік тижня починається у нічну зміну з неділі, щоби п ятниця
і субота були вихідними.
- Чи виникали у Вас якісь проблеми з оформленням візи?
А.Ш.: - Усі необхідні для цієї поїздки документи готував
наш відділ кадрів. Ми лише здали свої закордонні паспорти й отримали
їх із відкритими візами.
- Де Вас розташували по приїзді, якими були умови проживання?
А.Ш.: - Ми жили в Клайпеді, на березі моря. Попередня група
із 30 наших громадян. Які приїздили сюди минулого року, мешкали
трохи далі. Але нас кожного дня відвозив на роботу і привозив
назад спеціальний автобус.
- Як поставились до Вас литовські колеги, коли Ви приїхали
їм допомагати?
А.Ш.: - Нас зустріли бодре.Спочатку трохи допомогли їхні
тренери, пояснили умови роботи. Середня зарплата у колег на литовському
заводі - 1000 лит, тобто 2000 грн. Зараз, улітку, місцеві юнаки
та дівчата, яким виповнилось 16, активно влаштовуються і працюють
у своє дозвілля на заводі. Їм нараховується майже така ж погодинна
оплата, 6 лит, як і кваліфікованим робітникам, у яких - 6 лит
80 центів.
КЛАЙПЕДА
- Яке враження залишила у Вас сама Клайпеда?
А.Ш.: - У порівнянні з Ужгородом чи Мукачевом, у Клайпеді
магазини розташовані вздовз трьох основних магістралей. В одному
з них, гіпермаркеті "Акрополіс", є навіть каток зі штучним
льодом. Саме місто надзвичайно чисте і надзвичайно озеленене,
з великою кількістю парків. В один із вихідних їздили в курортну
Палангу, там розважались на атракціонах.
М.М.: - Навіть коли погода була несприятлива, можна було
поїхати в Клайпеду. Будинки там розташовані на більшій відстані
один від одного, аніж у нас, а машини центром не їздять. Для дорожнього
руху передбачені об їздні дороги. Через це Клайпеда - місто спокійне,
саме для відпочинку.
- Як вони досягають цього?
О.М.: - здається, це - культура народу. На вулицях, біля
кожного магазину і в парках не бракує смітників. Повсюди дуже
зручно облаштовані місця для відпочинку інвалідів, та й загалом
усіх жителів міста. Можна посидіти на лавиці, пробігтися парком,
покататись на велосипеді або вигуляти собаку.
- Які ціни в їхніх магазинах? Чи порівнювали Ви їх з ужгородськими?
А.Ш.: - Майже вдвічі, а може й утричі вищі від наших. Але
на щось, наприклад, цукерки, овочеві, м ясні та рибні консерви,
ціни нижчі. Натомість, хліб дуже дорогий, приміром, найдешевший
- 3,50 грн.
- Чи можна порівняти асортимент литовських магазинів із нашими?
О.М.: - У магазинах Клайпеди є чимало привізних товарів.
Це через незначну кількість фруктових садів у Литві. Проте, асортимент
завезених плодів надзвичайно багатий: від звичних до найрізноманітніших
екзотичних. Поруч - морський порт, тому коштують вони, як на мене,
порівняно недорого. І якістю не поступаються.
- Як Ви спілкувались із людьми, не знаючи литовської?
О.М.: - Спілкувалися російською, ще трохи розумію англійську.
В магазинах ціни вивішували у литах або євро. До речі, моя 14-річна
донька вивчає англійську й намагається нею зі мною розмовляти.
Днями виграла конкурс, який щорічно проводить "Ядзакі"
серед дітей працівників корпорації на краще знання іноземної мови,
й отримала тижневу поїздку в дитячий табір у Японії. Враження
від країни Сонця залишились неймовірні.
ВІДПОЧИНОК
- Як Ви проводили своє дозвілля?
А.Ш.: - Працюючи позмінно, не завжди є можливість щодня
кудись поїхати. Здебільшого купались у Балтійському морі й засмагали
на піщаному пляжі. У нашій групі більше половини її членів ніколи
раніше не бували на морському узбережжі. Всі чомусь думають, що
Балтика холодна. Та ні, температура води тут +20 С. У продовж
місяця нашого перебування у Клайпеді лише 10 днів була похмура
погода.
М.М.: - Я дуже зраділа, коли нас поселили на березі моря.
У фінських будиночках цілодобово була холодна й гаряча вода. Неподалік
й шашлики можна було підсмажити. Море - за 50 метрів. Відпочивай
хоч до обіду або після роботи. Були там і спортмайданчик, і дитяча
площадка, й обгороджена стоянка для авто. Ніхто з по сторонніх
не заходив, а тому почувалися, як удома.
- Ви раніше бували на морі?
М.М.: - На жаль, ні. У Клайпеду приїхали, коли була тепла
погода. В похмурі дні відвідували парк скульптур. Там є два пам
ятники загиблим у велику вітчизняну війну, встановлені десь у
50-60-х роках минулого століття. Інші скульптури зробили сучасні
майстри. Оглянули й Клайпедську фортецю, яка знаходилася у морі
й має інтер єр воєнних років, та оригінальне рибальське село.
Побачили там багато цікавого.
У Клайпеді познайомились із представниками української діаспори.
Вони слідкують за подіями в Україні по телебаченню й регулярно
приїздять відпочивати на батьківщину. Звідти до Львова - 12 годин
автобусом.
- Що привезли на згадку про Литву?
М.М.: - Їхнє море багате на янтар. На березі після шторму
можна знайти чимало таких окаменілостей. Я привезла прикраси і
для себе, і для близьких.
№ 30 (841)
9-15 серпня 2007 року
|
|