На "Ядзакі Україна" працювати легко

Японська фірма під Ужгородом створила для робітників добрі умови праці

Щоб ліпше пізнати підприємство, треба отримати інформацію про те, як працюють люди. Краще зробити, якщо їх безпосередньо опитати. Тому надаємо слово робітникам із ТОВ "Ядзакі Україна", що знаходиться у селі Минай, на південній околиці Ужгорода.

Оператор на лінії Марія Катаниця, с.Новоселиця Перечинського району:

- Оператором на "Ядзакі" працюю вже чотири роки. Мені подобається ця робота - збирати вузли й агрегати для електрообладнання автомобілів, я відчула, що це моє місце. Труднощі були лише перший-другий тиждень, коли освоювала нову для себе спеціальність у тренінг-навчальному класі. Зараз денні норми на кожній операції у бригаді виконуються регулярно. Нещодавно визнали мене кращим оператором. Це - обраний робітник серед групи, який працює без браку і виходить за продуктивністю праці на перше місце.

Після зміни вистачає сил і для хатньої роботи. Я - з села, встигаю покопати й картоплю на городі, й удома навести лад. Автобус із роботи забере, додому привезе. Чимало моїх односельців працюють на "Ядзакі". Донька із зятем також трудяться разом зі мною. Підвищення зарплати на заводі відбувається кожні півроку, відсоток залежить від рівня інфляції. Останнє було в липні, наступне заплановане на січень. Гроші отримуємо вчасно - й аванс, і зарплату. Тому плануємо наперед, куди витрачатимемо зароблене.

Два роки тому їздили у Словаччину, а минулого - у Литву. Там допомагали місцевим робітникам вчасно виконати термінове замовлення. Можемо порівняти наші умови праці з їхніми. Вони нічим не гірші, а в дечому навіть кращі. Наш завод отримав нове перспективне замовлення, і незабаром почнемо виготовляти автомобільно-кабельну продукцію для автомобільної компанії "Форд". Нещодавно одна група повернулася зі Словаччини, де проходили навчання, тепер туди поїде інша. Всі необхідні документи оформляє керівництво "Ядзакі", люди повинні тільки здати закордонні паспорти. Під час перебування за межами держави нашим робітникам виплачувались добові, ми отримували обід на їхньому підприємстві та безкоштовне проживання. Зі словаками жодного мовного бар єру не було, а з литовцями розмовляли російською.

Оператор на лінії Галина Шпеник, с.Страбичево Мукачівського району:

- Місяць тому я вийшла з декрету, а до того два роки працювала на цьому заводі. Чоловік трудиться в Мукачеві. Він задоволений, що маю добру роботу і пристойну зарплату на "Ядзакі". Якихось нових організаційно-технічних ускладнень у роботі не помітила. До виходу в декрет була одна величина зарплати, зараз за ту ж саму операцію отримую більше. Щодня за нами приїжджає автобус, який привозить на роботу й відвозить після зміни додому. На нашому заводі багато людей зі Страбичева і Горонди. Є тут також і жителі Великих Лучок, Зняцева, Кальника.

Стосунки в робочому колективі нормальні. Разом відзначаємо "солодким столом" дні народження, весілля. На кухні працює холодильник, тому продукти не псуються. Багато уваги на заводі приділяється й соціальним питанням. Так, на день "Ядзакі", зазвичай, дають грошову премію. Останнього разу ми отримали ваучери, на які змогли придбати в супермаркеті необхідні товари для дому. Для цього курсувала спеціальна маршрутка. Повноцінний обід із трьох страв, які можна вибрати на свій мак, у заводській столовій коштує 2,50 грн.

Майстер бригади з 63 чоловік Вікторія Дорик, м.Ужгород:

- У 90-ті роки був економічний занепад, підприємства масово зупинялись, наш народ тоді "розслабився", працювати розхотів. А робота на лінії вимагає пунктуальності. Обід і технічні перерви мають точно визначений час. Якщо один ланцюжок випаде, наприклад, хтось захотів морозива поїсти чи булочку, то не можна через це зупинити весь робочий процес. Коли людина не встигає за ритмом конвеєра, вона вимикає лінію, до неї підходить тренер, пояснює, допомагає. У разі хвороби когось із робітників його замінює універсальний оператор, який знається на всіх операціях. У медпункті заводу працює безкоштовна "гаряча телефонна лінія", на номер якої хвора людина може подзвонити й попередити про свій вимушений невихід на роботу. Лікарняний оплачується в залежності від стажу роботи, згідно з українським законодавством. Регулярно проводиться перерахування у Пенсійний фонд. Наші робітники мають страховку, тому вартість медикаментів їм повертає страхова компанія. Вони можуть також запропонувати керівництву заводу яку-небудь ідею щодо покращення, скажімо, умов праці чи ще чогось. За ту пропозицію, яка потім отримує схвалення, її автор має відповідну премію. Це стимулює людей краще працювати, вони знають, що тут про них дбають.

Як наслідок, плинність кадрів цього року на "Ядзакі" мінімальна. Намагаємось зрозуміти проблеми людей, у складних життєвих випадках надаємо їм навіть відпустку за власний рахунок. Саме тому кожного місяця наш колектив поповнюється новими кадрами.

Олексій Філіпов
Газета "Старий замок "Паланок",
№46 (857) 29.11-05.12 2007